Інструктивно-методичні  рекомендації

щодо вивчення фізики та астрономії в загальноосвітніх навчальних закладах


  У Державному стандарті базової і повної загальної середньої освіти в освітній галузі «Природознавство» зазначено, що фізика та астрономія є базовими компонентами природничо-наукової освіти. Навчання фізики та астрономії в сучасній школі є основою для формування в учнів сучасного наукового світогляду, розуміння значення основних фізичних та астрономічних понять і законів для вирішення практичних потреб суспільства та створення новітніх технологій, розвитку інтелектуальних здібностей і пізнавальних інтересів школярів.  
Особливості вивчення фізики у 10-х  класах загальноосвітніх  навчальних закладів 
    Особливістю реалізації нового змісту фізичної освіти відповідно до Державного стандарту є те, що його побудова базується на двох концентрах.
    Курс фізики основної школи продовжує формування, уточнення і розвиток фундаментальних природничо-наукових понять, вивчених в пропедевтичному курсі природознавства. Фізика в основній школі вивчається на рівні ознайомлення з фізичними явищами, поняттями і законами, які дають змогу пояснити перебіг найбільш поширених процесів у навколишньому світі, ознайомити учнів з фізичними основами сучасного виробництва, техніки і технологій.
     Оволодіння  учнями навичками експериментальної  діяльності в основній школі спрямоване на використання набутих знань у практичній діяльності, формування пізнавальних інтересів, розвиток їхніх творчих здібностей, зацікавленості до вибору майбутньої професії, пов’язаної з фізикою.
     У 10-му класі розпочинається вивчення другого концентру. У старшій школі продовжується вивчення фізики на рівні засвоєння основ фундаментальних фізичних теорій — класичної та релятивістської механіки, молекулярно-кінетичної теорії та термодинаміки, електродинаміки, квантової та ядерної фізики. Відмінністю навчання фізики в основній та старшій школі є глибина й обсяг вивчення фізичних теорій і застосування отриманих знань для розв’язання теоретичних та експериментальних завдань.
      З метою створення умов для урахування життєвих та пізнавальних потреб учнів навчання в старшій школі ґрунтується на засадах профільної освіти.
      Навчання  фізики здійснюватиметься відповідно до змісту, який закладено в навчальних програмах трьох рівнів: рівні стандарту, академічному та профільному рівнях. Зміст навчальної програми рівня стандарту спрямовано на вивчення фізики як елементу загальнолюдської культури, на формування світоглядних уявлень про картину світу. На академічному рівні закладаються основи системних фізичних знань, достатніх для продовження навчання за напрямами, де потрібна відповідна фахова підготовка. Навчання фізики на профільному рівні ставить на меті формування в учнів фундаментальних знань та навичок, які будуть запорукою успішного подальшого навчання у вищих навчальних закладах, пов’язаних з обранням майбутніх професій у галузі науки, техніки і технологій.
Навчально-методичне  забезпечення вивчення фізики в 10-х класах загальноосвітніх навчальних закладів 
    За результатами Всеукраїнського конкурсу підручників для 10 класу міністерством рекомендовано до використання у навчально-виховному процесі п’ять підручників з фізики відповідно до рівнів навчання в старшій школі.  
    Рівень  стандарту
    Підручник «Фізика. 10 клас» (автори: Є. В. Коршак, О. І. Ляшенко,  
В.Ф. Савченко)
В.Ф. Савченко) спрямований на реалізацію змісту навчальної програми рівня стандарту. Цей підручник відповідає дидактичним принципам науковості, доступності та системності навчання. Він містить п’ять розділів, кожний з яких починається висвітленням основних питань, що вивчатимуться у цьому розділі. Матеріал підручника структуровано за ступенем важливості: що саме потрібно знати і запам’ятати (основні закономірності перебігу фізичних явищ і процесів). Кожний параграф містить основний теоретичний матеріал, цікаві факти за вивченою темою, замальовки з біографій учених-фізиків, а також рубрику «Важливо знати, запам’ятати».
     Частина матеріалу, що подана для додаткового  читання (її виділено піктограмою), необхідна  для учнів, які хочуть глибше опанувати шкільний курс фізики, зокрема для тих, хто обиратиме фізику під час зовнішнього незалежного оцінювання.  
    Підручник «Фізика. 10 клас» (автори: Л. Е. Генденштейн, І. Ю. Ненашев) видавництва «Гімназія» призначено для вивчення фізики в 10-му класі за рівнем стандарту.
   Автори прагнули подати фізику як живу науку, що є частиною загальної культури: наведено багато прикладів виявлення та застосування фізичних законів у навколишньому  житті, відомостей з історії  фізичних відкриттів, подано ілюстрований опис фізичних дослідів.
Чітка структура підручника полегшує  розуміння навчального матеріалу. У тексті виділено головне,  а в кінці параграфів і розділів  зібрано  висновки  для  узагальнення,  повторення  та  конспекту учня.
       Виклад навчального матеріалу у підручнику ведеться у формі діалогу: багато розділів починаються із запитань, відповіді на які можна знайти є цих розділах.
      Один параграф підручника розраховано приблизно на  один навчальний  тиждень.   
     Підручник "Фізика” для 10 класу загальноосвітніх навчальних закладів (автори В.Д. Сиротюк, В.І. Баштовий) видавництва "Освіта” є логічним продовженням серії підручників для учнів 8-9 класів цих авторів. Теоретичний матеріал розділів подано згідно з навчальною програмою рівня стандарту забезпечує розуміння та пояснення відповідних процесів і явищ, законів і теорій. Достатня кількість різнорівневих завдань і задач, зокрема й творчого характеру, лабораторних і практичних робіт дасть змогу закріпити знання, набути вмінь аналізувати, простежувати логічну послідовність і зв’язки у перебігу фізичних явищ. 
    Академічний рівень
    Підручник «Фізика. 10 клас» (автори Ф.Я. Божинова, В.Г. Бар’яхтар) за навчальною програмою академічного рівня продовжує серію підручників з фізики для основної школи, які вийшли друком у видавництві «Ранок».
    Кожен параграф цього підручника починається мотивувальним вступом зі зверненням до учнів, у якому пропонується дослідити певне явище, ознайомитися з фізичним підґрунтям відомих процесів тощо. Кожен параграф складається з декількох смислових блоків, назви яких слугують орієнтирами для учнів і сприяють покроковому усвідомленню всього змісту параграфа. Навчальний матеріал подано за єдиною логічною схемою, яка відповідає послідовності етапів фізичних досліджень: знання → спостереження → теоретичні дослідження → гіпотеза → експеримент → нові знання → застосування на практиці.
      Контрольні запитання та вправи, які вміщено наприкінці кожного параграфа, забезпечують необхідний мінімум для здійснення не тільки диференційованого, а й особистісно орієнтованого навчання. З метою структурування вивченого матеріалу наведено узагальнювальні схеми та тестові завдання для самоперевірки, які запропоновані наприкінці кожного розділу. Це дозволяє поліпшити продуктивність повторення, надає учневі можливість перевірити власний рівень засвоєння матеріалу, здійснити його корекцію.
      Енциклопедична  сторінка, якою завершується кожний розділ, знайомить учнів із впливом фізичних досліджень на розвиток різних галузей  науки і техніки.
    До  підручника готується навчально-методичний комплект, до якого будуть входити збірник задач, зошит для лабораторних робіт та посібник для вчителя.  
    Профільний  рівень
    Підручник «Фізика. 10 клас» (автори Т.М. Засєкіна, М.В. Головко) призначено для учнів, які навчатимуться в класах фізико-математичного напряму.
    Підручник розпочинається параграфами, присвяченими історії фізики як науки, методам наукового пізнання. Основний акцент у цих матеріалах зроблено на узагальнення математичних знань, введенню початків математичного аналізу, необхідних для пояснення фізичних понять і законів.
    Одним із важливих методів, що сприяє кращому засвоєнню навчального матеріалу, є розв’язання задач, тому в підручнику надано приклади та алгоритми розв’язання різних типів фізичних задач. Вправи до підручника містять задачі та запитання різних рівнів складності.
    Підручник також пропонує цікаві факти, біографії вчених, додатковий матеріал для читання, який викличе інтерес до вивчення фізики. Після кожного розділу все головне, що було викладено в ньому, у сконцентрованому вигляді висвітлено в рубриці «Найголовніше в розділі». Вона допоможе учням за короткий час повторити, систематизувати й узагальнити вивчене.  
Програмно-нормативні засади навчання фізики в
загальноосвітніх  навчальних закладів 
     Розподіл навчальних годин між предметами здійснюється відповідно до типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів, які визначено в листах Міністерства освіти і науки від 05.03.10 №1/9-143 та від 10.08.2010  №1/9-543. У таблиці, що наведена нижче, подано кількість годин та перелік навчальних програм, за якими здійснюватиметься навчання фізики в 7-11 класах.
   

Клас

Кількість годин на тиждень

Видання, де розміщено навчальну  програму

7

1 год

Фізика. - К.; Ірпінь: Перун, 2005

8

2 год

9

2 год

8 класи з поглибленим вивченням фізики

4 год

   1. Збірник навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням предметів природничо-математичного та технологічного циклу. - К: Вікторія, 2009 – с. 41-71.

  2. Журнал "Фізика та астрономія в школі” - 2010. - №3-4

  3. Журнал "Фізика в школах України” (видавнича група «Основа») - 2009. - №2

  4. Газета «Фізика. Шкільний світ» - 2009. - №23.

9 класи з поглибленим вивченням фізики

4 год

10

Рівень стандарту

2 год

  1. Збірник програм з профільного навчання для загальноосвітніх навчальних закладів. Фізика та астрономія. 10-12 класи. - Х: Видавнича група «Основа», 2010.

  2. Журнал "Фізика та астрономія  в школі” (видавництво «Педагогічна преса») - 2010. - №2.*

  3. Журнал "Фізика в школах України” (видавнича група «Основа») - 2009. - №19.*

  4. Газета «Фізика. Шкільний світ» - 2010. - №10.*

Академічний рівень

3 год

Профільний  рівень

6 год

11

художньо-естетичний, філологічний, суспільно-гуманітарний, спортивний профілі

(рівень А)

2 год

   1. Фізика. 7-11 класи. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. - К: Шкільний світ, 2001.

   2. Програми для профільного навчання. Фізика. 10-11 класи. - К: Педагогічна  преса, 2004.

   3. Програми для профільного навчання. 11 клас. - Журнал "Фізика та астрономія в школі” (видавництво «Педагогічна преса») - 2004. - №

універсальний, технологічний профілі (рівень В)

3,5 год

природничий профіль

4 год

фізико-математичний профіль

5 год

спеціалізовані  класи з поглибленим  вивченням фізики (рівень С)

7 год

      Кількість годин на подовження часу опанування змісту обраної програми навчальними  закладами може бути збільшено за рахунок варіативної складової навчального плану.
     Навчальну програму для 8-9 класів з поглибленим вивченням фізики, що передбачає вивчення предмета по 4 години на тиждень, можна використовувати й у загальноосвітніх навчальних закладах, у робочих планах яких на навчання фізики відведено меншу кількість годин.
     Навчальні програми з фізики, які видруковано у збірнику програм з профільного навчання для загальноосвітніх навчальних закладів видавничою групою «Основа» (2010 рік), адаптовано з урахуванням того, що навчання в старшій школі триватиме два роки. Так, вивчення фізики у 10-х класах на всіх рівнях навчання буде завершуватися темами щодо основ молекулярної фізики та термодинаміки.
     У зв’язку із зазначеним змінюється розподіл годин, які відводяться на вивчення тем у навчальних програмах академічного та профільного рівнів. У таблиці наведено кількість годин, яка пропонується на вивчення окремих розділів у 10-му класі за названими рівнями навчання, для складання календарного планування навчального матеріалу. 
     Оновлені  навчальні програми для старшої  школи розміщено на сайті МОН (www.mon.gov.ua) у розділі «Дошкільна та загальна середня освіта» у рубриці «Навчальні програми».  Звертаємо увагу, що деякі питання програмам, наприклад «Скалярні і векторні величини», «Графіки функцій та правила їх побудови», лабораторна робота «Дослідження руху тіла по колу» тощо, наведено у дужках. На розсуд учителя ці теми (лабораторні роботи) можна винести на оглядове  або самостійне опрацювання, домашнє виконання.
     Програми надають право вчителю творчо підходити до реалізації їх змісту. Враховуючи рівень підготовки школярів, їх інтереси і нахили, профіль школи, вчитель може запропонувати власну логіку вивчення матеріалу з методичним обґрунтуванням доцільності внесених змін. Кількість годин, передбачених для вивчення тем або розділів, є орієнтовною і може бути зміненою вчителем.
     Оскільки  в 7-му класі на навчання фізики відводиться 35 годин на рік, то розклад занять може складатися за двома варіантами: по 1 годині на тиждень протягом навчального року або по 2 години на тиждень протягом одного семестру. Другий варіант є більш привабливий, оскільки підвищується ефективність уроків фізики.
     Календарне  планування начального матеріалу вчителі  можуть здійснювати безпосередньо  в текстах робочих навчальних програм або видруковувати на окремих аркушах. Розробка поурочних планів проведення навчальних занять є компетенцією педагога, який і визначає їх структуру і форму.
     При навчанні фізики одним із важливих видів навчальної діяльності є фізичний експеримент. Оскільки матеріальна база фізичних кабінетів не завжди може забезпечувати виконання всіх лабораторних робіт і робіт фізичного практикуму, вчитель може замінювати окремі роботи рівноцінними, отже пропонувати власну тематику робіт. Також декілька короткочасних робіт можна об’єднати в одну. Дозволяється проведення експериментальних досліджень на наявному у фізичному кабінеті обладнанні за запропонованою вчителем інструкцією. В експериментальних роботах можуть використовуватися саморобні пристрої (зокрема, матеріали та речі ужиткового спрямування) за умови дотримання правил безпеки. Під час постановки нестандартних експериментальних робіт учитель повинен враховувати рівень володіння учнями теоретичним матеріалом, знання якого забезпечують успішне її виконання.
    У навчальних програмах наведено перелік робіт фізичного практикуму, тематика якого є орієнтовною. Учителем визначається тривалість робіт фізичного практикуму - 1 або 2 години. Години, що відведено на фізичний практикум, можна розділяти на частини і проводити роботи в різних семестрах, а також включати ці роботи в перелік експериментальних завдань, які проводяться протягом вивчення теми. Кількість робіт фізичного практикуму, яка оцінюється, визначається вчителем залежно від їх тривалості та складності. З метою узагальнення експериментальних методів пізнання і дослідницьких навичок бажано проводити підсумкові заняття, оцінюючи рівень знань та умінь учнів та, як правило, виставляти тематичну оцінку.
      У вступній частині експериментальних занять учителеві слід привернути увагу учнів на техніку проведення експерименту та дотримання правил безпечної поведінки, уміння планувати й подавати результати дослідження, розрахунок похибок вимірювання, підготовку висновків щодо проведеної роботи.
     Звертаємо увагу, на обов'язкове виконання вимог  наказу Міністерства освіти і науки  України від 18.04.2006  № 304 "Про затвердження Положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці в закладах, установах, організаціях, підприємствах, підпорядкованих Міністерству освіти і науки України", який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 7 липня 2006 року за № 806/12680. Згідно з цим наказом здійснюються такі інструктажі:
первинний інструктаж із безпеки життєдіяльності в кабінеті фізики, який проводяться  на першому  уроці навчального року. Запис  про проведення цього інструктажу робиться в окремому журналі реєстрації інструктажів із безпеки життєдіяльності; у класному журналі не реєструється;
первинний інструктаж із безпеки життєдіяльності перед початком  кожної лабораторної роботи, роботи  фізичного практикуму, який реєструється на сторінці предмета класного журналу в графі «Зміст уроку», де робиться запис: «Інструктаж з БЖД» (без зазначення номера інструкції);
позаплановий інструктаж із безпеки  життєдіяльності у разі порушення  учнями вимог нормативно-правових  актів з охорони  праці, що може призвести чи призвело до травм, аварій, пожеж тощо. Реєстрація позапланового інструктажу проводиться в журналі реєстрації інструктажів;
     
Навчальну програму для 8-9 класів з поглибленим вивченням фізики, що передбачає вивчення предмета по 4 години на тиждень, можна використовувати й у загальноосвітніх навчальних закладах, у робочих планах яких на навчання фізики відведено меншу кількість годин.
     Навчальні програми з фізики, які видруковано у збірнику програм з профільного навчання для загальноосвітніх навчальних закладів видавничою групою «Основа» (2010 рік), адаптовано з урахуванням того, що навчання в старшій школі триватиме два роки. Так, вивчення фізики у 10-х класах на всіх рівнях навчання буде завершуватися темами щодо основ молекулярної фізики та термодинаміки.
     У зв’язку із зазначеним змінюється розподіл годин, які відводяться на вивчення тем у навчальних програмах академічного та профільного рівнів. У таблиці наведено кількість годин, яка пропонується на вивчення окремих розділів у 10-му класі за названими рівнями навчання, для складання календарного планування навчального матеріалу. 
     Оновлені  навчальні програми для старшої  школи розміщено на сайті МОН (www.mon.gov.ua) у розділі «Дошкільна та загальна середня освіта» у рубриці «Навчальні програми».  Звертаємо увагу, що деякі питання програмам, наприклад «Скалярні і векторні величини», «Графіки функцій та правила їх побудови», лабораторна робота «Дослідження руху тіла по колу» тощо, наведено у дужках. На розсуд учителя ці теми (лабораторні роботи) можна винести на оглядове  або самостійне опрацювання, домашнє виконання.
     Програми надають право вчителю творчо підходити до реалізації їх змісту. Враховуючи рівень підготовки школярів, їх інтереси і нахили, профіль школи, вчитель може запропонувати власну логіку вивчення матеріалу з методичним обґрунтуванням доцільності внесених змін. Кількість годин, передбачених для вивчення тем або розділів, є орієнтовною і може бути зміненою вчителем.
     Оскільки  в 7-му класі на навчання фізики відводиться 35 годин на рік, то розклад занять може складатися за двома варіантами: по 1 годині на тиждень протягом навчального року або по 2 години на тиждень протягом одного семестру. Другий варіант є більш привабливий, оскільки підвищується ефективність уроків фізики.
     Календарне  планування начального матеріалу вчителі  можуть здійснювати безпосередньо  в текстах робочих навчальних програм або видруковувати на окремих аркушах. Розробка поурочних планів проведення навчальних занять є компетенцією педагога, який і визначає їх структуру і форму.
     При навчанні фізики одним із важливих видів навчальної діяльності є фізичний експеримент. Оскільки матеріальна база фізичних кабінетів не завжди може забезпечувати виконання всіх лабораторних робіт і робіт фізичного практикуму, вчитель може замінювати окремі роботи рівноцінними, отже пропонувати власну тематику робіт. Також декілька короткочасних робіт можна об’єднати в одну. Дозволяється проведення експериментальних досліджень на наявному у фізичному кабінеті обладнанні за запропонованою вчителем інструкцією. В експериментальних роботах можуть використовуватися саморобні пристрої (зокрема, матеріали та речі ужиткового спрямування) за умови дотримання правил безпеки. Під час постановки нестандартних експериментальних робіт учитель повинен враховувати рівень володіння учнями теоретичним матеріалом, знання якого забезпечують успішне її виконання.
    У навчальних програмах наведено перелік робіт фізичного практикуму, тематика якого є орієнтовною. Учителем визначається тривалість робіт фізичного практикуму - 1 або 2 години. Години, що відведено на фізичний практикум, можна розділяти на частини і проводити роботи в різних семестрах, а також включати ці роботи в перелік експериментальних завдань, які проводяться протягом вивчення теми. Кількість робіт фізичного практикуму, яка оцінюється, визначається вчителем залежно від їх тривалості та складності. З метою узагальнення експериментальних методів пізнання і дослідницьких навичок бажано проводити підсумкові заняття, оцінюючи рівень знань та умінь учнів та, як правило, виставляти тематичну оцінку.
      У вступній частині експериментальних занять учителеві слід привернути увагу учнів на техніку проведення експерименту та дотримання правил безпечної поведінки, уміння планувати й подавати результати дослідження, розрахунок похибок вимірювання, підготовку висновків щодо проведеної роботи.
     Звертаємо увагу, на обов'язкове виконання вимог  наказу Міністерства освіти і науки  України від 18.04.2006  № 304 "Про затвердження Положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці в закладах, установах, організаціях, підприємствах, підпорядкованих Міністерству освіти і науки України", який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 7 липня 2006 року за № 806/12680. Згідно з цим наказом здійснюються такі інструктажі:
первинний інструктаж із безпеки життєдіяльності в кабінеті фізики, який проводяться  на першому  уроці навчального року. Запис  про проведення цього інструктажу робиться в окремому журналі реєстрації інструктажів із безпеки життєдіяльності; у класному журналі не реєструється;
первинний інструктаж із безпеки життєдіяльності перед початком  кожної лабораторної роботи, роботи  фізичного практикуму, який реєструється на сторінці предмета класного журналу в графі «Зміст уроку», де робиться запис: «Інструктаж з БЖД» (без зазначення номера інструкції);
позаплановий інструктаж із безпеки  життєдіяльності у разі порушення  учнями вимог нормативно-правових  актів з охорони  праці, що може призвести чи призвело до травм, аварій, пожеж тощо. Реєстрація позапланового інструктажу проводиться в журналі реєстрації інструктажів;
цільовий інструктаж із б